- безсоромник
- -а, ч.Людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безсоромник
Смотреть что такое "безсоромник" в других словарях:
безсоромник — (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойности тощо), соромітник, безличник, безпутник; нахаба, негідник, цинік (той, хто зневажає усталені норми моралі) … Словник синонімів української мови
безсоромник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
безвстидник — а, ч., діал. Безстидник, безсоромник … Український тлумачний словник
безсоромниця — і. Жін. до безсоромник … Український тлумачний словник
безстидник — а, ч. Те саме, що безсоромник … Український тлумачний словник
соромітник — а, ч. Людина, що не має сорому (у 1 знач.), незважає на правила пристойності; безсоромник … Український тлумачний словник
нахаба — (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), зухвалець, нахабник; хам, хамло, хамлюга, хамула (той, хто поводиться безцеремонно, із викликом, грубо) Пор. безсоромник, грубіян … Словник синонімів української мови
негідник — (безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник,… … Словник синонімів української мови
бетега — гы, ч. Пр. Нероба, безсоромник, презирливе прізвисько … Словник лемківскої говірки
